Canadian online pharmacy

Податкові канікули ― для кого, коли, як?

Закон України від 21.12.2016 р. №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 1 січня 2017 року доповнив пунктом 44 підрозділ 4 розділ XX Податкового Кодексу України (далі – ПКУ), яким передбачено надання податкових канікул для платників податку на прибуток.

Так, на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка 0% для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 3 млн. грн. та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом (з 2017 року – 6400 грн).

Окрім того, такі платники повинні відповідати одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3 млн. грн. та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують нульову ставку податку на прибуток, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у п.44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18%.

Скористатися податковими канікулами не зможуть суб’єкти господарювання, які:

1) утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2) здійснюють:

  • діяльність у сфері розваг, визначену у пп. 14.1.46 ПКУ;

  • виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;

  • виробництво, оптовий та роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів;

  • видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

  • фінансову та страхову діяльність (гр.64 – гр.66 Секції K КВЕД ДК 009: 2010);

  • діяльність з обміну валют;

  • видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

  • операції з нерухомим майном (гр.68 КВЕД ДК 009: 2010);

  • поштову та кур’єрську діяльність (гр.53 КВЕД ДК 009: 2010);

  • діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

  • діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону «Про телебачення і радіомовлення»;

  • охоронну діяльність;

  • ЗЕД (крім діяльності у сфері інформатизації);

  • виробництво продукції на давальницькій сировині;

  • оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

  • діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

  • діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр.69 КВЕД ДК 009: 2010);

  • діяльність у сфері інжинірингу (гр.71 КВЕД ДК 009: 2010).

Крім цього, слід зазначити, що платники податку, зазначені у підпунктах «а», «б», «в» пункту44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у порядку, встановленому п. 57.11ст. 51 ПКУ, та сплачують податок на прибуток за ставкою 18% за звітний податковий період, у якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.

Неприбуткові установи та організації звітують не пізніше 01 березня 2017 року

Неприбуткові установи та організації, як ті, що проводять діяльність, так і ті, що її не проводять, повинні відзвітувати за 2016 рік шляхом подання Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність (далі ― Звіт).

Подання Звіту є обов’язковим за наявності будь-яких показників за рік, які підлягають декларуванню, в тому числі і показників, які мають нульове значення.

Фінансова звітність є невід’ємною частиною звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, її подання є обов’язковим.

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 липня 2016 року за № 932/29062.

ДФС України роз’яснила особливості проведення податкових перевірок у 2017 році

Про повноваження щодо виконання контрольно-перевірочної роботи

Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі — Закон № 1797), який набрав чинності з 1 січня 2017 року (за виключенням окремих статей) та яким внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — Кодекс), внесено ряд змін, які стосуються контрольно-перевірочної роботи.

З цього приводу Державна фіскальна служба України надала роз’яснення в листі від 17.01.2017 р. №1005/7/99-99-14-03-03-17 «Про організацію перевірок у 2017 році».

Відповідно до Закону №1797 функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

З 01 січня 2017 року організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т.ч. видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку) та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), за їх результатами) лише зазначеними вище органами.

Документи з питань проведення перевірок (запити, накази, акти, повідомлення про місце і час проведення розгляду заперечень, податкові повідомлення-рішення) надсилаються платникам податків у порядку, встановленому п.42.2 ст.42 Кодексу.

Рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки може прийматись не тільки керівником органу державної фіскальної служби, а також його заступником або уповноваженою особою.

Про оприлюднення плану-графіка перевірок

Законом №1797 запроваджено оприлюднення плану-графіка проведення документальних перевірок на офіційному веб-порталі ДФС до  25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (п.77.1 ст.77 Кодексу).

Щодо критеріїв належності платника до категорії великих платників податків

При визначенні термінів, протягом яких можуть проводитися з 01.01.2017 документальні перевірки, слід врахувати зміни, внесені до критеріїв належності платника до категорії великих платників податків (пп. 14.1.24 п.14.1 ст.14 Кодексу), саме:

збільшено показник сплати платежів до державного бюджету за платежами, які контролюються ДФС, з 12 до 20 млн. гривень;

збільшено критерій обсягу доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали з 500 млн. грн. до 1 млрд. гривень;

додано постійне представництво нерезидента до переліку суб’єктів.

Терміни проведення перевірки у разі отримання скарги від покупця

Крім цього, Законом № 1797 збільшено з 15 до 90 календарних днів термін, протягом якого при отриманні заяви із скаргою від покупця контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку продавця з урахуванням вимог, встановлених пп. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією (п.201.10 ст.201 Кодексу).

Щодо штрафних санкцій у разі нереєстрації податкових накладних в ЄРПН

Також змінено порядок застосування штрафних санкцій у разі нереєстрації податкових накладних в ЄРПН, невиправлення помилок, допущених під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, та виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця (п. 1201.2, 1201.3 ст. 1201 Кодексу).

Дії посадових осіб контролюючих органів у разі недопуску їх до проведення перевірки

При проведенні виїзних документальних перевірок слід врахувати зміни, внесені до п.81.2 ст.81 Кодексу, щодо визначення чіткого порядку дій посадових осіб контролюючих органів у разі недопуску їх до проведення такої перевірки. Зокрема, у цьому випадку невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Про надання пояснень до акта, або відмови від його підписання посадовою особою

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови від підписання такого акта, посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Щодо підстав проведення позапланових документальних перевірок

Також внесено зміни в частині організації позапланових документальних перевірок, а саме уточнено підстави для їх проведення. Зокрема, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Кодексу доповнено можливістю проведення позапланової перевірки також у разі отримання інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства.

Разом з тим підпунктами 78.1.1, 78.1.9 п.78.1 ст.78 Кодексу встановлено термін для надання платниками податків пояснень на запит контролюючого органу – 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та вимоги до його змісту.

Відповідно до пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Кодексу позапланова документальна перевірка може бути проведена не лише у разі подання платниками заперечень до акта (довідки) перевірки, а також додаткових документів у порядку, визначеному п.44.7 ст.44 Кодексу. Наказ про проведення перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному п.44.7 ст.44 Кодексу, ― контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження — контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.

Вилучено з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Кодексу можливість проведення позапланової перевірки у разі отримання постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора.

З 01 січня 2017 року ст. 78 Кодексу доповнено новою підставою для проведення документальної позапланової перевірки ― у разі якщо платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, виключно з питань, зазначених у запиті (пп.78.1.19 п. 78.1 ст.78 Кодексу).

Щодо терміну вручення акта (довідки) документальної невиїзної перевірки

При оформленні результатів перевірок необхідно врахувати, що збільшено термін вручення акта (довідки) документальної невиїзної перевірки – не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному ст.42 Кодексу (п.86.4 ст.86 Кодексу).

Щодо змін в порядку подання та розгляду заперечень до актів (довідок) перевірок

З 01.01.2017 змінено порядок подання та розгляду заперечень до актів (довідок) перевірок. Так, платники податків у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п.44.7 ст.44 Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків (раніше зауваження подавались до контролюючого органу за основним місцем обліку).

Також Законом № 1797 уточнено порядок обрахунку строків для надання заперечення на акт (довідку) про результати перевірки та копій документів до нього — з наступного дня, за днем отримання акта (довідки), збільшено строк їх розгляду з 5 до 7 робочих днів, а також строк для повідомлення контролюючим органом про місце і час проведення розгляду заперечення з 2 до 4 робочих днів до дня їх розгляду (п.86.7 ст.86 Кодексу).

Щодо термінів прийняття податкового повідомлення-рішення керівником

Законом №1797 внесено зміни до ст.86 Кодексу та, з урахуванням перенесення контрольних функцій на обласний та центральний рівні, встановлено загальний порядок прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами фактичних перевірок. Так, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п.44.7 ст.44  Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів ― протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п.86.8 ст.86 Кодексу).

Разом з тим передбачено зазначення у повідомленнях-рішеннях попередження про необхідність складення та реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї, у випадках, визначених Кодексом (п. 58.1 ст.58 Кодексу).

Рішення про визначення грошових зобов’язань, вимоги (рішення) зі сплати ЄСВ за матеріалами документальних перевірок, які розпочаті (завершені) державними податковими інспекціями до 01.01.2017 та строк винесення рішення по яких не настав, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) відповідного контролюючого органу обласного рівня.

Про відповідальність посадової (службової) особи контролюючого органу за прийняття неправомірного рішення

Законом №1797 встановлено відповідальність посадової (службової) особи контролюючого органу за прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платнику податків. Передбачено, що за повторне протягом останніх дванадцяти місяців прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платників податків, така посадова (службова) особа контролюючого органу притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому законом.

Зміни до порядку проведення зустрічних звірок

Законом №1797 також внесено зміни до порядку проведення зустрічних звірок, а також надання платниками податків пояснень на запит контролюючого органу, що визначено ст.73 Кодексу. Зокрема, у разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків  (п.73.3 ст.73 Кодексу).

Особливу увагу слід приділити переліку інформації та документів, які запитуються, оскільки під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Крім того, змінено об’єкт зустрічної звірки — під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків  (п.73.5 ст.73 Кодексу). Також обмежено можливість їх проведення тільки з метою отримання інформації, необхідної у зв’язку із проведенням перевірок (часові межі не встановлено).

За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб’єкту господарювання у 10-денний строк.

Повторне здійснення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання заборонено.

До уваги платників!

Головне управління ДФС у Львівській області, у зв’язку з появою останнім часом у ЗМІ інформації про здійснення органами ДФС неправомірних перевірок платників податків з питань дотримання роботодавцем трудового законодавства, повідомляє наступне.

Положеннями п.п. 81.1. ст. 81. Податкового кодексу України, передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Поряд з цим, з 01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 року №1797-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким у відповідності до ст.193 Податкового кодексу України не передбачено право проведення державними податковими інспекціями документальних та фактичних перевірок  платників податків.

У відповідності до цього закону, організація проведення всіх без виключення перевірок платників податків відбувається виключно на обласному рівні, отже наказ та направлення на перевірку повинні бути видані Головним управлінням ДФС у Львівській області та скріплені його печаткою.

Таким чином, у разі спроби проведення працівниками ДФС фактичної перевірки з питань дотримання роботодавцем трудового законодавства чи будь-якої іншої перевірки із порушенням вищезазначених вимог, просимо невідкладно повідомляти про такі факти Головне управління ДФС у Львівській області.