Canadian online pharmacy

Сто перша осінь пані Єфросинії

Кожному Господь свій вік відсипав. А Єфросинії Король, довгожительці з нашого міста, не пошкодував ціле століття – 11 жовтня їй минув 101 рік. Ба більше, дозволив дожити до таких поважних літ при світлому розумі, гострому зорі і фізичному здоров’ї.

Небеса подарували їй багато днів, двох дітей, чотирьох внуків та вісьмох правнуків. Найстаршому правнуку, Юрі, – 20 років, наймолодшій, Лесі, – щойно 4. Прабабуся тішиться рідним, каже, що то її найбільше багатство. А найбільша радість -  коли уся рідня збирається разом. І вона тому причина, такий собі місток між 4 поколіннями.  Пам’ятає імена усіх-усіх. Бо Бог дав добру пам’ять та велике серце, аби всіх там помістити.

Народилась Єфросинія 1916 року у Белзі, дві страхітливі війни пережила там, у маленькому містечку біля польського кордону. Каже, що по житті їй завжди траплялись  добрі люди. Батько Михайло був вмілим будівельником, зводив храми, вимощував хати. От і домовився з місцевим «жидом», що вимурує йому хату, а той натомість допоможе йому облаштувати домівку меблями та каміном. Будинок змурував сусіду та й помер. Мама лишилась з наймолодшою Фросею, старшими сином та донькою на руках, вже й не сподіваючись, що сусід дотримає слова, та той обіцянки не забув. От так й жили, вели господарку, роботи не цурались. Молода Фрося зі сестрою шила одяг –  свою швейну машинку досі тримає вдома, на згадку.

Після Другої світової війни, вже з чоловіком, Єфросинія була змушена переселитись до Кам’янки. На вул.Драгоманова разом газдували цілих 60 років. Небо роз’єднало  шлюб на 90-му році життя чоловіка. Ювілярка зізнається, після похорону жити не хотілось, було страшно у 80 років залишатись наодинці. Але й розлуку з  милим знайшлися сили перетерпіти, бо до життя кликала велика сім’я.

За ціле століття Єфросинія застала панування і німців, і поляків, і москалів. Каже, ніхто не був добрим до нас. Тризуби на одязі доводилось ховати, за вишиванки та патріотичні пісні – за грати. Що при тих. Що й при інших. Тішиться, що тепер може без остраху співати пісень, які знає на зубок і залюбки ще ого-го яким дзвінким голосом виспівує. Тішиться, що дожила до вільної України. І дуже-дуже переживає за теперішні конфлікти в країні.

Сама зізнається, що довгим життям завдячує фізкультурі, молитві та праці. Ви уявляєте 101-річну жіночку, яка без зусиль стає у позицію ластівки, присідає чи сягає долонями підлоги? День бабці починається з ранкової розминки. Найнеймовірніше наступне: у свої поважні літа Єфросинія веде лікувальний фітнес у міському територіальному центрі, допомагає літнім людям залишатись у формі.  Каже, що навіть не думала, що доживе до такого віку, тому й хоче, аби й інші були здоровими довго-довго. Бідкається, що мучить інколи підшлункова і  інсульт довелось пережити: той скосив не на жарт –  не приходила до тями  цілих 3 дні. То якраз співпало з тим часом, коли в нашій православній церкві велися чвари. В одному з марень Єфросинії приснилась заплакана Матір Божа: плакала, бо в Неї кидали камінням. Згадує, проснулась і думає, треба встати і піти до церкви. От так встала і пішла. Відтоді вважає Марію своєю берегинею і щоденно молиться до неї.

Все життя в роботі, все життя в русі… На те розповідає:

-  Прийшов якось священик вже мене сповідати, бо було дуже зле. За якийсь час зустрів мене і питає,  як я? А я йому – та нічого, город скопала, перець посадила (сміється) … Бо без діла сидіти –  то Бога гнівити.

Смерть приходила, але її не було вдома. Мабуть, метушилась на своїй грядці.

В бабусі на столі яблука. Каже, що дуже радіє, коли може пригощати сусідських діток фруктами з власного саду. Нещодавно викопала картопельку, зібрала помідори, нарвала цілий мішок улюблених квасолі, «шпараги» та бобів. За м’ясом не дуже, але на сніданок мусить бути хліб з маслом і ковбасою. Перший прийом їжі – він ж бо найважливіший. Невже в цьому секрет довголіття?

На прощання довгожителька всім кам’янчанам побажала прожити таке ж довге та щасливе життя. Порадила не бажати ближнім зла, навіть подумки, і аби не хворіти – побільше рухатись. Вгостила солодким та подріботіла готуватись до святкувань, приїде ж в гості вся величезна родина…