Canadian online pharmacy

На Львівщині зберігається тенденція до зменшення кількості податкових перевірок

Кам’янка-Бузьке відділення Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що підрозділами аудиту ГУ ДФС у Львівській області протягом січня-вересня 2017 року всього проведено 938 перевірок, що на 59 перевірок менше, ніж за відповідний період минулого року (у січні-вересні 2016 року проведено 997 перевірок).

З даних перевірок результати узгоджено по 846 перевірках, що на 63 перевірки менше, ніж за відповідний період минулого року (у січні-вересні 2016 року проведено 907 узгоджених перевірок). Крім цього, у січні-вересні 2017 року проведено 720 фактичних перевірок.

За результатами проведених перевірок у січні-вересні 2017 року до бюджету донараховано узгоджених податкових зобов’язань, які пред‘явлено до сплати, на суму 200,5 млн.грн., що на 118,4 млн.грн. (244,3 відс.) більше, ніж у січні-вересні 2016 року (82,1 млн.грн.). Рівень узгодженості за січень-вересень поточного року складає 94,6  відс. (середній рівень узгодженості по Україні станом на 01.09.2017 року склав 54,3 відс.).

За результатами перевірок, по яких наступив термін сплати, забезпечено поступлення до бюджету узгоджених донарахувань на суму 52,8 млн.грн., що на 9,4 млн.грн. (9 відс.) менше, ніж у січні-вересні 2016 року (62,4 млн.грн.) Рівень стягнення в складає 26,3  відсотків.

З 13.10.2017 набрали чинності зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

З 13 жовтня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.09.2017 № 776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ № 776), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.09.2017 за № 1204/31072. Наказ № 776 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.10.2017 № 80.

Зокрема, Наказом № 776 передбачено автоматичне врахування системою Моніторингу інформації, поданої за встановленою формою платниками – сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року, і у яких за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) постачання (виготовлення) таких груп товарів:

01 Живі тварини;

03 Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;

04 Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного погодження, в іншому місці не зазначені;

07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби;

08 Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь;

10 Зернові культури;

12 Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.

У зв’язку із цим для сільськогосподарських товаровиробників Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця), яка подається в разі блокування податкових накладних/розрахунків коригування, доповнили новими полями, а саме:

• «Сільськогосподарський товаровиробник, що до 01 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України»;

• «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації».

Також Наказом № 776 передбачено, що інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Розгляд Таблиці даних платника податку здійснюватиметься протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

 

Запитували – відповідаємо

Як коригуємо фінансовий результат до оподаткування при безоплатному наданні допомоги, товарів, робіт, послуг?

В яких випадках здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) відповідно до п.п.140.5.10 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України?

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.

Згідно з п.п.140.5.10 п. 140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Договір оперативної оренди закінчився. Як бути з недоамортизованою частиною ремонту орендованого основного засобу?

Чи враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди?

При визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди.

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку – орендар на підставі положень абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третього п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

Чи враховується наявна переплата з податку на прибуток підприємств в оплату авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів?

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.11.1 п. 57.11 ст. 57 ПКУ).

Згідно з п.п. 57.11.2 п. п. 57.11 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 п. 57.11.1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.

Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.

Поряд з цим згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Нараховуємо амортизацію після переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування.

Як визначається платником податку, який переходить зі спрощеної системи оподаткування на загальну, балансова вартість та здійснюється нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, придбаних під час перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування?

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі – П(С)БО 7), Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» від 01.01.2014 та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014.

Згідно з п. 7 П(С)БО 7 та п. 10 П(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Згідно з п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток визначений п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Зокрема, для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I, підпунктів 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу (п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).

Отже, при переході платника податків зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування балансова вартість основних засобів (нематеріальних активів), придбаних у період перебування на спрощеній системі оподаткування, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.

До уваги релігійних організацій! Релігійні організації зобов’язані привести у відповідність установчі документи до 01 січня 2018 року

Відповідно до норм пункту 35 підрозділу 4 розділу XX ,,Перехідні положення” Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 – VI (із змінами та доповненнями, далі – Кодекс) та Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (із змінами та доповненнями, далі – Порядок) передбачено, що релігійні організації до 01.01.2018 року не можуть бути виключені з Реєстру через невідповідність установчих документів вимогам пп.133.4.1  п.133.4  ст.133 Кодексу.

Критерії віднесення підприємств, установ та організацій до неприбуткових встановлено пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу та п.7 Порядку, а саме: неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 цього пункту;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Згідно з пп.133.4.2 п.133.4 ст.133 Кодексу доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Контролюючий орган здійснює перевірку відомостей, які містяться у поданих неприбутковою організацією документах, щодо відповідності вимогам, встановленим Кодексом та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та у встановленому порядку приймає рішення про включення, повторне включення, відмову у включенні до Реєстру, виключення неприбуткової організації з Реєстру тощо.

Таким чином, у разі якщо неприбуткова організація відповідає вимогам пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу, така організація може бути включена до нового Реєстру.